Комунальний заклад "Білоколодязький ліцей"

Школа сприяння здоров'ю, Школа, дружня до дитини

Неділя, 29.11.2020, 13:13

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Поради батькам | Реєстрація | Вхід

Дорожня карта 

дитини з особливими освітніми потребами

Рекомендації батькам

 

Шановні батьки! Відповідно до вимог сьогодення, державної підтримки та завдань сучасної освіти в дошкільних та загальноосвітніх закладах України ведеться активно робота щодо впровадження інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами. Для вас - дорожня карта, відповіді на запитання, які цікавлять батьків та громадськість стосовно розуміння інклюзії  та алгоритму дій батьків дітей з особливими освітніми потребами.

 

1. Основні терміни та законодавча база

 Що таке інклюзія?

Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату. Інклюзія — це процес реального включення дітей з особливими потребами, з інвалідністю в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства.

Що таке інклюзивне навчання?

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. 

Діти з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами - діти сліпі та із зниженим зором, глухі та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю, діти із складними вадами розвитку (у тому числі діти з розладами аутичного спектру).

Головна мета створення інклюзивних груп та класів – задоволення соціальних та освітніх потреб, організація корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами,  у тому числі з інвалідністю.

 

2.  Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від Комунальної установи «Вовчанський інклюзивно – ресурсний центр» Вовчанської районної ради Харківської області  надається дитині з особливими потребами після консультації тільки у присутності батьків, в якому вказана рекомендована форма навчання та розвитку на основі потреб дитини.

 

3. Співбесіда в освітньому закладі.

Директору освітнього закладу подається і обов’язково реєструється заява на зарахування дитини і висновок ІРЦ (ПМПК), обов’язковий на даний час документ, підтверджуючий потреби дитини. Уточняється термін часу для узгодження дій з управлінням (відділом) освіти для відкриття інклюзивної групи та зарахування дитини до освітнього закладу, можливість створених умов для перебування дитини, безпечного навчального середовища, забезпеченість спеціалістами тощо. Якщо директор освітнього закладу відмовляється прийняти дитину до садочка або школи, він повинен надати батькам  письмову відмову зі вказівкою причин відмови. Батьки звертаються до відділу (управління) освітою з проханням вирішити питання організації  інклюзивного навчання дитини (додають копію зареєстрованої заяви та відмову директора освітнього закладу).

 

4. При відсутності інклюзивної групи у садочку, інклюзивного класу школи керівник подає клопотання до  органу управління освітою (відділу) щодо її відкриття та необхідності створення відповідних умов для забезпечення повноцінного навчання дитини (у закладах дошкільної освіти, інклюзивні групи відкриваються, як правило, з вересня).

5. Органи управління освітою приймають рішення щодо створення необхідних умов перебування дитини з особливими потребами в  освітньому закладі. У разі неможливості створення таких умов, місцеві органи освіти можуть запропонувати батькам інший дошкільний заклад, в якому створені умови, або є можливість їх створити.

 

6. Перелік документів при влаштуванні дитини з особливими потребами у заклади освіти до заяви батьків або осіб, які їх замінюють, додаються:

·  медична довідка з висновком лікаря, що дитина може відвідувати освітній заклад;

·  довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

·  свідоцтво про народження;

· висновок ІРЦ (ПМПК);

·  якщо дитина-інвалід - відповідні підтверджуючі документи або копії посвідчення  особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

·   копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда;

·  направлення місцевого органу управління освітою (заклади дошкільної освіти).

 

7. При зарахуванні до освітнього закладу складається індивідуальна програма розвитку дитини. На основі висновку і рекомендацій ІРЦ (ПМПК) її розробляє група фахівців освітнього закладу з обов’язковим залученням батьків. 

До планування роботи з дитиною із особливими освітніми потребами можуть залучатися фахівці ІРЦ, навчально-реабілітаційних центрів, інших навчальних закладів.

 

8. Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу та організації корекційної роботи в інклюзивній групі штатним розписом в заклад передбачається: 1 ставка асистента вихователя на 1 інклюзивну группу; 1 ставка асистента вчителя на інклюзивний клас. За письмовою заявою батьків, або осіб, що їх замінюють, адміністрація освітнього закладу надає дозвіл доступу до освітнього процесу асистента дитини з особливими потребами на громадських (волонтерських) засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел не заборонених законодавством. (Медична книжка для асистента дитини - обов’язкова і зберігається у медичному кабінеті)

 

          9. Протипоказаннями для прийому дітей до інклюзивних груп та класів закладів освіти є:

- ІІІ і IV ступені порушень функцій організму, які не сумісні з перебуванням дитини в організованому колективі;

- всі хвороби у гострому періоді, хронічні хвороби в стадії загострення, всі хвороби, які потребують стаціонарного лікування, гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину.

 

Підтримка батьками дитини з особливими освітніми потребами      

 

 

 

 

 

 

 

Шановні батьки! Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш впевненою і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Залежно від міри розуміння вашої дитини шукайте способи,  як допомогти їй усвідомити та працювати з її унікальними сильними сторонами й освітніми потребами.  Після того, як сім’я вперше дізналася, що у дитини є особливі потреби, їй знадобиться час для адаптації. Дитині також може бути нелегко в цей період. Підбадьорюйте її, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати.  Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої можливості, посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб виховати у неї самовпевненість.

 

Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:

 • «Ти дуже добре зробив …» 

• «Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»

• «Я помітив покращення в …»

• «Хочеш, попрацюємо разом над …»

• «Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на …»

• «Чим я можу тобі допомогти…»

• «Я бачу, ти добре попрацював над …»

• «Дякую, що ти ретельно виконав завдання…»

Як заохочувати дитину до впевненості та самостійності.

 • Складіть список усіх сильних сторін і потреб своєї дитини та часто користуйтеся ним;

• якщо можливо, допомагайте вашій дитині висловлювати свої думки. Для зразка висловлюйте перед нею свої думки вголос;

• наголошуйте на позитивному: визначайте, підтримуйте та формуйте сильні сторони своєї дитини. Створюйте ситуації, де ці сильні сторони можуть якнайкраще виявлятися. Визнання та похвала від інших утворюють міцне підґрунтя для навчання нових і незнайомих навичок чи виконання завдань. Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, оскільки це нівелює унікальність кожної особи;

• надавайте вашій дитині можливості навчитися нового – займатися спортом чи рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як робити;

• створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме задоволення від допомоги іншим;

• сформуйте стабільні зразки суспільної поведінки. Вони допоможуть дітям почуватися більш захищеними і краще вирішувати низку соціальних проблем;

• вдома прищеплюйте своїй дитині позицію «я можу», щоб вона впевнено випробовувала нові навички. Коли дитині не вдається досягати успіху, намагайтеся виробити в неї ставлення до цього як до навчання, а не як до поразок. Запитуйте: «І чого ти навчився?» або «Що ти зробиш інакше наступного разу?».

Навчайте дитину навичок прийняття рішень.

         Впевненість приходить тоді, коли дитина має навички вирішення проблем для прийняття правильних життєвих рішень. Дітям потрібен набір навичок, які б допомагали приймати рішення у мінливих умовах.

         Щоб допомогти своїй дитині вирішувати проблеми, застосовуйте просту модель їх вирішення, зразок якої надається далі.

 • Використовуйте стратегію заспокоєння – перед прийняттям рішення порахуйте до десяти або поговоріть самі з собою. 

• Визначте проблему. Нехай ваша дитина висловить існуючу проблему своїми словами. Можливо, вам треба поставити їй запитання, щоб допомогти у цьому. • Сформулюйте можливі шляхи вирішення. Не критикуйте жодну ідею. 

• Звузьте варіанти, відкинувши ті з них, які будуть незручними або непосильними для вашої дитини. 

• Зважте всі «за» та «проти» тих варіантів, що залишилися, а потім виберіть найкращий з них. Запитайте: «Що буде, якщо ти спробуєш ось так?».

 

• Обговоріть, що слід робити для втілення цього рішення і як діяти в разі виникнення проблем. 

• Після прийняття рішення дійте.

• Оцініть це рішення. Наскільки вдалим було прийняте рішення? Що наступного разу можна зробити по-іншому? Чого ви навчилися? Моделюйте навички вирішення проблем своєї дитини. 

• Обговоріть шляхи співпраці та активної роботи з партнерами для пошуку взаємовигідних рішень.

Формуйте комунікативні навички.

         Покращення комунікативних навичок дитини підвищує її шанси стати впевненою, незалежною та успішною дорослою людиною. Ефективні комунікативні навички дають змогу дітям висловлювати свої потреби та побажання, розвивати соціальні стосунки.

 

Як будувати комунікативні навички вашої дитини

 • Заохочуйте свою дитину висловлювати власні ідеї, почуття, думки та погляди, а самі уважно слухайте. В сім’ї обговорюйте події під час вечері, поїздок на машині, прогулянок або перед сном. 

• Слухайте свою дитину. Додавайте кілька слів, щоб підбадьорити, заохотити до спілкування. Коли навички активного слухання моделюються вдома, дитина, ймовірно, повторюватиме їх під час свого спілкування з іншими.

 • Заохочуйте дитину ставити запитання.

• Давайте дитині змогу спілкуватися з різноманітними людьми: сусідами, членами родини, меншими дітьми чи професіоналами.

• Для тренування комунікацій у різноманітних ситуаціях використовуйте рольові ігри.

 

Стимулюйте дружні стосунки

        Дітям з особливими потребами можуть знадобитися підтримка та заохочення для налагодження дружніх стосунків. Взаємодіючи з іншими людьми, діти вчаться вирішувати свої власні конфлікти, розуміти суспільні рамки, здобувати повагу інших і розвивати чуттєвість до унікальних потреб інших людей. 

 

Як розвивати дружні стосунки.

• Обговорюйте елементи дружби – повагу, довіру, задоволення, прийняття.

• Заохочуйте дітей запрошувати їхніх друзів до себе додому.

• Запросіть друга вашої дитини на якусь сімейну подію.

• Запропонуйте групи, команди чи організації, до яких може приєднатися ваша дитина – часто дружба виникає в організаціях, де в дітей є спільні інтереси.

• Заохочуйте дитину ставити запитання та демонструвати інтерес щодо інших людей.

Навчайте обстоюванню власних інтересів.

          Самоадвокатство означає висловлюватися та вживати активні дії для покращення ситуації. Вперше діти набувають навичок обстоювання власних інтересів під час спостереження, як це роблять за них батьки, шкільний персонал та ін. Чудовим способом підготовки дітей до їх звичної ролі самоадвокатства є моделювання ефективного та співробітницького обстоювання власних інтересів.  Діти, які навчилися навичок самоадвокатства в юному віці, краще підготовлені до самостійності у старшому віці. Ті, хто мають сильні навички самоадвокатства, мають добре розуміти, як їх обмежені можливості впливають на навчання. 

Як навчати  дитину навичкам обстоювання власних інтересів.

 • Починайте змалечку обговорювати сильні сторони та освітні потреби вашої дитини, а також спостерігайте, коли вона вчиться найкраще.

• Якомога раніше починайте залучати дитину до зустрічей з учителями. На шкільних засіданнях виділіть час для того, щоб ваша дитина прозвітувала про свої успіхи та висловила побажання.

• Допомагайте своїй дитині готуватися до зустрічей або розмов з учителями та до інших ситуацій, що стосуються навчання. Виділіть час, щоб допомогти своїй дитині записати необхідні для обговорення теми. Якщо потрібно, проведіть рольову гру або моделювання ситуації.

• Допомагайте дитині встановлювати відповідні та реалістичні освітні цілі та переглядайте результати після їх досягнення.

• Якомога більше залучайте дитину до оцінювання її діяльності.

• Допомагайте дитині бути підготовленою та організованою. Щоб бути ефективним, самоадвокатство має бути організованим та поінформованим.

• Заохочуйте свою дитину сповіщати іншим, що зусилля помічені й належним чином оцінені. Здатність позитивно впливати на інших – важлива складова обстоювання власних інтересів. Створюйте можливості спілкування з ровесниками, які мають особливі потреби – діти зможуть у них також вчитися. Відеозаписи успішних результатів можуть бути сильним стимулом для деяких дітей (та їхніх сімей).

• Усвідомлюйте, як нелегко займатися самоадвокатством та підтримуйте намагання своїх дітей.

• Розумійте, що навички обстоювання власних інтересів слід демонструвати, практикувати в рольових іграх, тренувати та оцінювати. Надавайте активну підтримку в початковій та середній школі, щоб отримати високі результати самостійної поведінки в старшій школі.

• Радьтеся з учителями своєї дитини щодо стратегій і пропозицій для навчання навичок обстоювання власних інтересів.

 

За матеріалами  Путівника для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010.

 

 

Посібник
«Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків»

Розробку посібника «Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків» здійснено в рамках діяльності науково-методичного центру інклюзивної освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків / Укладачі Н. В. Заєркова, А. О. Трейтяк. – К., 2016. – 68 с.

Мета посібника – відповісти на основні запитання про впровадження інклюзивної освіти в навчальних закладах системи дошкільної та загальної середньої освіти, які найчастіше виникають у педагогів і батьків. Посібник створено у формі запитань і відповідей. Відповіді на запитання містять посилання на основні законодавчі та нормативно-правові документи, інші літературні джерела, а також коментарі, які можуть не співпадати із зазначеними першоджерелами. Ми робимо це для того, щоб читачі краще зрозуміли суть інклюзії, а також віримо, що краще розуміння цього процесу приведе до нових, покращених змін як у законодавстві, так і у практиці.


Меню сайту

НАШІ ВІТАННЯ

Ткаченко Наталю Миколаївну!(02.11)

Котиш Надію Миколаївну! (25.11)

left

Пошук

Календар

«  Листопад 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Календарні свята та події. Спілкуємося українською

Архів записів

Корисні посилання