|
|
Чорнобильський вітер по душам мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде.
Лиш пам'ять усе пам’ятає.
|
В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. У цьому році годинник життя відраховує 33 роки Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишилася у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди.
26 квітня на загальношкільній лінійці «Чорнобиль – чорне сонце квітня» весь колектив ліцею вшанував хвилиною мовчання тих людей, які віддали своє життя заради нашого майбутнього.
В бібліотеці ліцею була проведена виставка літературних публікацій про Чорнобильську трагедію. Також учні прийняли участь в конкурсі тематичних малюнків, газет «Чорнобильські дзвони». Класними керівниками були проведені виховні години «Уроки історії, про які маємо пам’ятати».
Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь – знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони…
 
Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату
І застигає в жилах кров.
Чорнобиль – помирає у дитини мати
І не віддасть їй вже свою любов.
Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз.
Ця радіація впадає в Чорне море,
Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.
Чорнобиль – доки будемо терпіти
Таку халатність та тяжкий урок?
Чорнобиль – помирають наші діти, яким
В житті вже не зробити перший крок.
| 
