Вклоніться, люди, вчителю своєму,

Володареві слова і пера

Крізь біль і радість, роздуми і втому

Любов його безсмертна пролягла.

Спасибі вам, учителі!

...Дзвенить дзвінок. Учитель в клас крокує

З журналом під рукою на урок.

Любові в його серці не бракує

Для тих очей дитячих, як зірок,

Що з свого світу в душу заглядають,

Чекаючи уваги й теплоти.

Й на те, про що очей зірки питають,

Учитель має честь відповісти!

Що ж можемо в святковій ейфорії

Учителям сказати щиро знов?

Спасибі за дитячі світлі мрії!

Подяка вам, шановні, за любов!